Новий вірш від Анастасії Дмитрук: Могутня армія русні

 Новий вірш від Анастасії Дмитрук, авторки «Никогда мы не будем братьями»! Присвячено ЗСУ, волонтерам і хоробрим серцям тероборони  


Могутня армія русні


Ти, суко, здохнеш в цім краю.

У небі, в полі, у гаю.

Де йдуть без зброї на броню, 

Де кажуть «на@уй» кораблю. 


Ти прогниєш у цій землі.

На моїй  Визвольній війні.

Розквітне сонях навесні —

«могутня» армія русні.


За Харків, Марік, за Ірпінь.

За прірву надлюдських терпінь…

Наступних десять поколінь 

у пеклі скнітимеш. Амінь. 


Ми Чорнобаївка. Ти мрець

безжально злитий нанівець.

Нам уривається терпець.

Ти здохнеш, сцуко. Це кінець.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Майбутнє для України

Про українську містику