Віталій Гайдукевич - одного дня після війни
Кажуть, щоб легше проти затяжну фазу війни, важливо думати про завтра. Не лише абстрактно, а й візійно. Можливо, замислюючись про події навколо, українці дошкребуться до причин - що ми зробили не так (не зробили) настільки, що дозволили рашистам замахнутися на знищення нас як нації? Аналіз помилок дає чітке розуміння - що ми маємо зробити після війни. Напевно, це має бути окремими циклом текстів. #одного_дня_після_війни І першим буде надзвичайно важливе спостереження. Прошу - перечитайте його кілька разів, бо надалі ці думки варто буде деталізувати в кількох різних напрямках. Отже... "Іще горять будинки, іще падають бомби, іще їх ріжуть і відстрілюють вдень і вночі, а росіяни на окупованих територіях уже поперли у школи, книгарні та бібліотеки – палити українські підручники та українські книжки. Ми їх звичайно виб’ємо звідти. Але це має стати для нас безцінним уроком. Ніколи знову «какая разніца». Мова, освіта, робота з дітьми і молоддю – наріжний камінь державності. Орк...