За рідний Маріуполь і за рідну Бучу

За рідний Маріуполь і за рідну Бучу,

За кожне втрачене життя, за кожний крик

Я проклинаю цю країну сучу,

Прокаженого псевдобрата і його “язик”.

Тут винні всі, що висмоктали звірство

Із материнським й царським молоком,

Тут винні мертві і живі, картини, проза, вірші,

Пісні, балети, серп із молотком.

Чому спалю я Достоєвського, Толстого?

У чому ніби мала б бути їх вина?

На їх словах міцнів убивця люду мого -

Народ, з якого зріс російський сатана.

Адріана Яремчук

 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Майбутнє для України

Про українську містику