Гнів. Клятий мольфар

Болить душа, яка обмита кров'ю.

І серце роз'їдає гострий біль.

Жорстокість множиться, тече вперед рікою,

Вдаються люди до жорстоких дій.

Коли болить і ненависть гуляє,

Людини серце роз'їдає гнів,

То виправдань жорстокості шукає

Блудливий розум, що в полоні снів.

Він скаже - "то не люди, то тварини",

Та очі нехай дивляться углиб,

Коли "тварини" злочини чинили,

У лапах Ката бУли дураки.

Тепер же ж Кат з глибин до тебе лізе,

А ти шукаєш виправдань йому.

Спинись! Бо в душу він пролізе!

Так ворог атакує голову твою.

Бо ти, людино, маєш добре серце.

Жорстокість - його темна сторона.

Даси слабинку - буде воно темне,

Для Ката домом буде голова.

Людино, усвідом, війна не ззовні.

Ти б'єшся тільки в себе в голові.

У ній лунають всі сигнали болю,

Тривога й страх сигналять в голові.

Твій мозок є причиною реакцій

Які вирішують Герой ти, або Кат.

Він витік для усіх твоїх емоцій.

Ти в голові своїй повік солдат.

Піклуйсь про серце, і приборкай Ката.

Не дай йому зробить себе рабом.

Йому у голові потрібна тільки влада,

Щоб запрягти тебе своїм ярмом.

Будь пильним, друже, зарядись любов'ю,

Не бійся відчувати гострий біль.

Таке життя - кохання разом з кров'ю,

Та ти в житті не божевільний звір.

Кохай, тримай від гніву серце.

Вбивай з любов'ю ворога свого.

Й хоч ворог твій й немає, може, честі,

Та ти не дій за прикладом його.