Всесвітній хаос. Вони готувались до здачі України, але щось пішло не так...
Тут Арестович заявляє, що в ОП знали, що Путін збирається розв'язати в Україні повномасштабну війну ще за місяць, але українцям не сказали, щоб не спровокувати "всесвітній хаос".
Мені знайома з Маріуполя розказувала, що найбільше ненавидить Зеленського за його «шашлички».
За те, що він усіх заспокоював. Не переживайте, сидіть в Маріуполі, скоро будуть шашлики.
Діждались. Ледь вихопилась з дитиною. Батьки невідомо де.
Бо хтось боявся хаосу.
Це іще одне підтвердження, що влада, зокрема Офіс президента – веде себе з народом, як з бидлом. Хочемо повідомляємо, хочемо ні. Навіщо нам паніка?
А як ми тепер дізнаємося, чи могла б бути паніка?
А може б не було? Чи Арестович це тепер знає заднім числом?
І ще. Якщо не кивати в такт головою навіюванням Кашпіровського-Арестовича і трошки подумати – виходять дивні речі дуже схожі або на зраду (але ж про це ніззя), або про злочинну недбалість.
1) За цей місяць по тихому, не сіючи паніку, під виглядом навчань можна було б у прифронтових містах сформувати тер оборону. Батальони і бригади. В Сумах, коли почалося формування на другий день – бажаючих взяти до рук зброю було у десятки разів більше, ніж було зброї.
Якщо ви, суки, знали, то чому по тихому не сформували по дивізії в Сумах і Херсоні. І по батальону в Бучі, Ірпіні і Тростянці? Де була зброя, яку можна без паніки роздати цивільним у перші години?
Що ви РОБИЛИ місяць? Це зрада чи дурість?
2) Чому за цей місяць не провели для голів громад якихось елементарних семінарів з Громадянської оборони?
Як треба було себе вести головам громад у перший день? Вивозити сім’ї? Йти у підпілля?
Ось у Сумській області три типових голови громад. Один у перші ж години виїхав із громади, куди входили орки. Записався в ЗСУ. Тепер із ЗСУ повернувся в громаду. Але багато хто вважає його зрадником: бо не розділив участь громади.
Другий був у підпіллі. Ховався по навколишнім селам і на контакт з окупантами не виходив. Його теж звинувачують. Бо ховався. Не захотів красиво вмерти.
Третій заявився перед окупантами. Під дулом автоматів віддав ключі від школи, клубу, адмінбудівель. І там окупанти зробили штаби і казарми.
І його звинувачують у колаборації з ворогом.
А ніхто ж не пояснив, як себе вести службовцям місцевого самоврядування в умовах окупації.
А у нас 600 людей працює в офісі президента. А ще ж кілька сот – в Мінрегіоні. В інших галузевих міністерствах.
Що думав Шкарлет? Як бути директору сільської школи, у якої не просто вимагають школу відкрити. А запустити котельню. Щоб оркам можна було погрітися.
Вона зрадниця, чи як?
Я думаю, що це як мінімум службова недбалість.
А якщо Арестович не бреше (бо він просто талановитий маніпулятор на ставці) – це явка з повинною.
Знали, що зло на порозі. І замість того, щоб інструктувати голів громад, як вести себе і місцевим службам в умовах окупації, нас заспокоювали.
Це правильне управлінське рішення?
Ну да. Бо ми ж неадекватні і тут же панікувати почнемо.
І, до речі. І зараз жодних інструкцій немає.
Як немає і галузевих.
А що робити тим апендиксам, які називають районні ради/адміністрації?
А що має робити обласна рада в окупованому Херсоні?
Нас шарахнули на початку бою кувалдою по голові. Тому ми і втратили території.
Це ще добре, що українці тримають удар, як брати Клички на рингу.
Бо ми були тотально не готові.
Не я нагнітаю - Арестович признався.
І зараз ми не будемо робити висновки і критикувати.
Але вже зараз варто подумати: що ж то було за місяць до початку війни: раздолбайство, недбалість, тупість чи злий умисел?
1. Не тільки вони знали, але й судді, прокурори, які не тільки свої сім'ї повивозили, але й самі готелі забронювали на западенщині та за кілька днів до війни вселилися, багато керманичів нашої області теж все знали. І мовчали. І бомбосховища, підвали не привели до ладу, щоб і вода там у бочках була, і все необхідне, щоб людоньки кошти зняли із банківських карток, щоб ліки закупили (бо наприклад, мої батьки без спеціалізованих медичних препаратів не зможуть жити). Кров вбитих та закатованих наших співвітчизників не тільки на руках росіянців... І от з цим важко буде жити та відбудовувати країну надалі.
2. Як же я сподіваюся, що не забудемо про це після перемоги! І кожен відповість. Але людей, які страшною смертю загинули, нічим не повернути.
3. У мене навіть питання до них простіше. Ось ви знали що і де щодо наступу. Брешете що боялися корків на дорогах. Але у мене просте як кут питання - чому вони, не закрили виїзд з Києва, по Житомирській трассі 24ого вже. Чому не казали жінкам з дітьми з Бучі, Ірпіня, Іванківа їхати ще в перший день. Я не розумію це.
Я не кажу про Маріуполь, поки можна було. Нема сил
Коментарі
Дописати коментар