Буча - це назавжди

Буча. Герніка Пікассо.

Ми всі розуміли, ЩО таке Росія. Але ми навіть не розуміли, що таке Росія Путіна.

Коли я один раз написав про зґвалтування та грабунки радянський солдатів в Європі у 1945, то я почув:

- ти русофоб, ти сам гвалтуєш пам'ять наших дідів

- цього не було бо наша армія інша і вона звільняла та захищала

- так, були поодинокі випадки, бо наші вояки мали помстити за своїх згвалтованих дружин та бомбардування наших міст.

І багато іншого.

Тепер зрозуміло, що бомбардування Харкова, знищення Маріуполя, ракети та гради по Бабиному та Дробицькому Яру, угнані в Росію наші громадяни, це - частина загального плану. Це дійсно спецоперація, яка набагато жахливіша, ніж війна.

Буча - це нове обличчя цієї війни.

Це - обличчя Путіна.

Це обличчя Шойгу з Герасимовим та Золотовим.

Це обличчя Кадирова та Солов'йова.

Це обличчя кожного російського офіцера та солдата.

Це - обличчя кожного російського нефтяника і газовика, які надали фінансову спроможність Росії це зробити.

Це - обличчя кожного, хто голосував за Путіна.

Але це й обличчя кожного, хто не голосував, або проголосував проти, знав про фальсифікації та промовчав.

Це- обличчя іноземних підприємців, які вклали гроші в економіку Росії і чекають, чим закінчиться війна, хвилюючись за путінську армію, щоб втратити поменше.

Це - обличчя кожного західного політика, який потиснув руку Путіну чи будь-якій офіційній російській особі за ці 22 роки.

Це - обличчя тих, хто блокував постачання зброї ЗСУ, починаючи з 2014 року, хто заблокував кроки України в бік НАТО у 2008.

Це - обличчя тих, хто вже місяць не надає Україні літаки, які є у Польщі та в інших країнах Східної Європи, хто боїться влучення російських ракет в свій дім, і готовий спокійно чекати, коли вони влучать в дім українських громадян.

Це - обличчя тих, хто не хоче чути про закрите українське небо.

Так, я звинувачую не тільки Путіна, а майже кожного росіянина. Не тільки Путіна, а більшість політиків Заходу.

Буча - це назавжди.

Завтра світ повинен прокинутись іншим.

Завтра - день, коли Захід може або підтвердити свої моральні цінності, або жити і далі з георгієвською стрічкою під лацканом.

Герніка.

Буча.

(С) Олександр Красовицький