У війні живемо..... Галина Крижанівська 30.03.2022р.

 

Якби ти знав, мій лютий ворог,

Мою справжню Україну,

Ти б нізащо і ніколи,

Бомби ці не кинув.

Бо у нас - лани широкі,

Море та Карпати,

Є степи, пустелі, ріки,

Гріх тут воювати.

З сонцем грають водоспади,

Вітер - де пшениця,

Кришталеві ніжні хмари,

Воду п'ють з криниці.

В нас душа така співуча,

Вся у вишиванках,

З храму лине, що на кручі,

Молитва, десь під ранок.

У садах хрущі літають,

Бджілки поміж гілок,

Жайвір в полі зустрічає,

Де цвіте барвінок.

Проте ти направив зброю,

Прямо мені в серце,

Пошматована тобою,

Стерта у люстерці.

Розірвав мені обличчя,

Душу покалічив,

Кров стікала по спідниці,

Сміх твій - істеричний,

Там де ти - розбиті сім'ї,

Дім тріщить, палає,

Ти - садист, ні крихти честі,

Підло все ламаєш.

І дітей ти не шкодуєш,

Всі вони, мов тіні,

Під сирени і під танки,

Наче в божевільні.

Хтось на небі вже ридає,

Хтось під катуванням,

Та ти волю не зламаєш,

Все, кінець стражданням!

В нас козацький дух витає,

Пращури теж поряд,

Оживають, бо кохають,

А тебе - хоронять.

Суд настане - підеш в пекло,

Злісна там розплата,

А до нас летять лелеки,

Ми забудем ката.

Напечемо хліба з жита,

Рушники розстелим,

Ватру в свято серед літа,

Гордо розведЕмо,

Знову будуть коломийки,

І наливки з медом,

Ну а поки чути крики,

У війні живемо.....

Галина Крижанівська

30.03.2022р.